Ми учасники конференції: представники громадських організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, науковці, екоактивісти Кіровоградщини, студентська молодь, мас-медіа занепокоєні станом екологічної ситуації в області, зокрема щодо доступу населення до якості питної води, а також станом водовідведення та санітарії в населених пунктах області.
Обговорені під час конференції проблеми, наведені експертами приклади, оприлюднені результати опитувань мешканців пілотних територій проекту, нажаль, наводять на сумні роздуми – ми безвідповідально ставимося до навколишнього середовища, зокрема до водних ресурсів.
Сьогодні близько 1,9 млрд. людей живуть в регіонах з обмеженими водними ресурсами, згідно існуючих прогнозів, до 2050 року кількість такого населення зросте до 3 млрд. людей. В Україні налічується понад 950 тис. осіб, які користуються привізною та неякісною водою.
Приблизно 1,8 млрд. людей використовують постійно незахищені джерела питної води, зокрема від фекального забруднення. В Україні частка скидів забруднених (забруднених без очистки та недостатньо очищених) стічних вод у водні об’єкти у загальному обсязі скидів за рік в середньому складає 15,7 %.
Нажаль наша область не є виключенням. Статистика бентежить, оскільки 70% населених пунктів області не мають централізованого водопостачання, населення цих територій використовують воду з колодязів та підземних свердловин, якість води яких не відповідає по окремих показниках вимогам санітарних норм, каналізаційна мережа споруджена лише у 0,49% сіл, 21% водопровідних мереж перебувають в аварійному стані. Враховуючи, що забезпечення населення якісною питною водою є одним із компонентів екологічної безпеки, визиває занепокоєння той факт, що у Кіровоградській області не створені умови для забезпечення жителів регіону безпечною питною водою і санітарією. Саме тому для консолідації зусиль щодо поліпшення екологічної ситуації в області, вирішення нагальних екопроблем, зокрема, пов’язаних з водними питаннями учасники Конференції ухвалили наступні рекомендації для органів влади та громадськості:
- Змінити підхід до розробки бюджетних програм економічного та соціального розвитку територій за принципом екологічного пріоритету. Проводити обов’язкові громадські обговорення проектів програм та публічних звітів за їх виконання.
- Рекомендувати ОТГ розробляти екологічно орієнтовані стратегічні плани розвитку територій із залученням громадськості.
- Залучати жінок та молодь до контролю за діяльністю органів влади щодо вирішення екологічних проблем територій
- Вивчити та взяти на «озброєння» позитивний досвід Великосеверинівської ОТГ щодо ухвалення цільових екологічних програм.
- Продовжити інформаційно-просвітницьку кампанію серед населення щодо дбайливого використання водних ресурсів, а також запобігання використанню незахищених (неконтрольованих) джерел питної води (колодязі, свердловини), зокрема від бактеріального та нітратного забруднення.
- Проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо використання прибережних захисних смуг.
- Посилити контроль з боку органів влади за використанням прибережних захисних смуг з метою вирішення проблем та усуненням порушень.
- Використовувати інструменти та можливості чинного законодавства для здійснення оцінки впливу на довкілля.
- Проводити постійний незалежний моніторинг за якістю питної води з централізованих та підземних джерел територіальних громад області. Проводити широку просвітницьку роботу серед населення з даного питання.
- Створити коаліцію зацікавлених сторін (екоактивістів, НГО, влади, науковців, інш.) для вирішення екологічних проблем регіону.
