22 березня вже традиційно в Орхуському центрі екологічної інформації пройшло засідання круглого столу до Всесвітнього Дня води.  Зустріч, на якій були як представники та представниці обласних профільних департаментів, підприємств, діяльність яких пов’язана із місцевими водними ресурсами, так і вузів, ЗМІ та екологічних громадських організацій.  Взяли участь і представники КМО ВЕГО «МАМА-86», яка щороку активно долучається до організації та проведення цієї важливої зустрічі.

Розпочала серію доповідей постійна учасниця заходу Ольга Гелевера, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та геоекології КДПУ ім. В. Винниченка. За  результатами моніторингу впливу антропогенних чинників на водні ресурси, суттєво на водність Інгула та ін. річок в області впливають:

20170322_141247майже відсутня лісистість басейну Інгула: природна рослинність біля великих водойм сприяє затриманню поверхневого стоку і перешкоджанню замулень малих річок, а отже і зменшенню водності. Зараз ліси у басейні Інгула є лише в північній лісостеповій частині річки, загалом становлячи 4%, що дуже мало;

сільськогосподарське освоєння земельних площ в басейні річки Інгул складає 82%. 71% з яких припадає на ріллю. При цьому часто вони розташовуються на прибережних захисних смугах (25-100 м від зрізу річок, за нормами чинного законодавства). Порушення норм збільшує кількість донних відкладів і сприяє заболочуванню.

Глибока річка може живитися водоносними горизонтами. Замулена – не має такої можливості, оскільки вони знаходяться нижче русла і у випадку замулення вода звідти стікає у Чорне море не через річку. Як наслідок, зменшується водність річки і, відповідно, кількість водних ресурсів, які б людина могла використати;

надмірна зарегульованість річок: у нашій області є 2700 ставків і 85 водосховищ. Величезні площі з них є «інвестиційно непривабливими» (заболоченими) і зараз придатні тільки для осушення.

Наша область є унікальною, оскільки, напевне, тільки у нас є найдовший за протяжністю водогін, порівняно з іншими в Україні, і навіть у цьому випадку багато населених пунктів не має вільного доступу до чистої питної води.

Ігор Житомирський, начальник Кіровоградського обласного управління водних ресурсів

Катерина Гайдук, заступниця начальника Кіровоградського обласного управління водних ресурсів, про водокористування і водовідведення в умовах кліматичних змін та антропогенних чинників. Навіть за умов нестачі води, внаслідок впливів кліматичних факторів, торік наша область «поділилася» із Миколаївською областю водними ресурсами. А саме за рахунок перерозподілу стоку виділено 22 млн. куб. метрів води.  Загалом же Кіровоградська область мало забезпечена водними ресурсами: на людину місцевим стоком у середній водний період трохи більше 1000 куб. метрів, у маловодний – 280 куб. м.20170322_140745

Специфічною тематикою цьогоріч стала проблема забрудненості стічних вод в області.  Обговорення цієї теми розпочав Олександр Ковтунов, начальник департаменту  екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації. Він повідомив про плани реставрацію очисних споруд, цього року планується 6 великих проектів у цьому напрямі на річках Березівка, Інгулець, у населених пунктах смт Нове, смт Соколівське та ін. На ці та інші заходи було залучено 46 млн. грн інвестицій. Багато населених пунктів зараз взагалі не має очисних споруд, оскільки для їхнього будівництва потрібно початку збудувати нові каналізаційні мережі.

Очищення стічних вод на спорудах очистки  Микола Романюк, заступник генерального директора з технічних питань ОКВП «Дніпро-Кіровоград»

20170322_151040Родзинкою програми став виступ Андрія Марченка, який розповів, як підприємцям скоротити обсяг забору води шляхом повторного використання стічних вод, як це роблять у  ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат». Проста, на перший погляд, схема закритого водооснащення діє з 2003 року і виявилася напрочуд ефективною. Стічні води кожного відділу підприємства не мають прямого виходу у навколишнє середовище. Уся вода, що була використана на проммайданчиках заводу, потрапляє у технологічний басейн, де відбувається її охолодження, освітлення, розділення осаду, і  Схема є проектною, проте її вигоди – доволі практичні: з екологічної точки зору – це уникнення необроблених викидів у навколишнє середовище, навіть у разі збоїв очисного обладднання, цикл очистки завершиться у технологічних басейнах. У 2016 році основна підпитка технологічних басейнів зекономила потреба забору води із р. Південний Буг на 30%. Очищена вода більш м’яка, а тому скоротилися витрати на закупку реагентів із пом’якшення води з річок. Звісно, підприємство економить на податках за викид стічних вод, оскільки не скидає водних викидів.

Share Button

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *